На сьогодні в Івано-Франківську налічується близько 60 тисяч одиниць транспорту. Тож не дивина, що ми все частіше застрягаємо в «корках» на центральних вулицях міста.

А чи знаєте ви, що ще на початку минулого століття питаннями безпеки руху у Станиславові переймався галицький сейм На його засіданні, зокрема, розглядалося питання виділення коштів на спорудження транспортної розв’язки в районі залізничного переїзду на Вовчинецькій дорозі, яка вела до Гірки. Він створював для транспорту чимало незручностей. Тут часто траплялися аварії. Тож міська влада домагалася грошей на будівництво тунелю. Його було споруджено у 1906 році. Саме тоді почалися роботи і з перебудови залізничного вокзалу. Відтоді минуло понад століття, а тунелем і досі користуються автомобілісти, хоча вже давно назріла необхідність розвантажити цю ділянку дороги.

А ще у 1896 році (зауважте, знову ж таки за часів, коли Галичина була у складі Австро-Угорщини) в Станиславові планували запровадити трамвайний рух. Проектні роботи виконувала німецька електротехнічна фірма «Сіменс і Гальске». Саме вона виконувала роботи із запуску першої трамвайної лінії на Берлінській міжнародній виставці 1879 року. Вона ж, до речі, провела роботи з електрифікації у Станиславові вокзалу та прилеглих споруд. Вони були першими електрифікованими в місті будівлями. Сталося це 13 січня 1897 року.

У 1908 році у Станиславові були затверджені трамвайні маршрути. Трамвайна колія мала пролягати від вокзалу вулицями Вовчинецькою, Грушевського, Незалежності. Далі мало бути розгалуження до залізничного моста і до гастроному «Верховина». Тут знову планувалося провести одну вітку по Мазепи, Січових Стрільців та Чорновола до парку імені Т. Шевченка, а другу – по Галицькій до парку Воїнів-інтернаціоналістів (всі назви сучасні. – Авт.). Але Перша світова війна стала на заваді цим планам. А коли вона закінчилася, про проект забули. А шкода. Трамваї додали б нашому місту ще більшого шарму.

Ірина ШАЛКІТЕНЕ