Нині військова частина 1241 внутрішніх військ України – чи не єдиний в обласному центрі підрозділ з усіма атрибутами справжньої військової служби. 24 листопада новобранці приймали тут Присягу на вірність Україні.

Діяльність внутрішніх військ України органічно поєднана з історією і долею держави. Формування військових організацій правопорядку в різні часи називали по-різному. Але незмінним було і залишається одне: внутрішні війська створені і діють в інтересах Української держави, захищають мир і спокій у суспільстві. Попереду ще багато складних і масштабних справ і завдань.

Тієї ж останньої листопадової суботи на плацу можна було побачити військових чинів різних рангів, гостей, батьків, наречених новобранців. Хлопці помітно хвилюються. Отець Михайло благословляє новоспечених солдатів і дарує їм образки-обереги.

Нотки батьківського наказу вчуваються у промові заступника начальника УМВС в області Ярослава Манжелея: «Ми з вами бережемо спокій громадян, які проживають у цьому місті, в цьому краї. Я бажаю вам справжньої служби і відчуття того, що ви потрібні цій державі, цьому народу. Пам’ятайте: вдома вас чекають батьки. Нехай вони вас дочекаються змужнілими, здоровими, бадьорими».

Після урочистих промов керівництво частини з гордістю демонструє гостям дійства, чому навчилися солдати за такий короткий термін. «Цвях програми» – розбирання і складання зброї із зав’язаними очима.

Колишній заступник командира частини з виховної роботи Іван Дмитрусь каже, що цьогорічні новобранці більш морально підготовлені до такої служби, свідомо обирають службу у внутрішніх військах. Але для сьогоднішніх солдатів це радше сходинка в кар’єрі. Тепер в армію йдуть з майбутнім професійним прицілом: ті, котрі хочуть працювати у силових структурах.

Командир військової частини Володимир Барзюк задоволений святковим дійством: батьки побачили, чого навчилися новобранці навіть за два тижні. На його думку, нинішній солдат має бути фізично розвинутий, з освітою не нижче середньої. А ще призовник повинен мати бажання служити в армії. «У нашу частину складніше потрапити, – говорить командир. – Адже юнаки, які планують пов’язати свою професію з правоохоронними органами, службою безпеки, будь-якими іншими державними органами, на мій погляд, ніде не пройдуть тієї спеціальної підготовки, яку вони здобудуть тут, у нашій частині. За рік служби у нас вони вже більш-менш підготовлені професійно. Військова частина, як наша, є дуже серйозною школою для майбутніх працівників правоохоронних органів».

Що стосується служби за контрактом, то вона, на думку підполковника Барзюка, до певної міри себе виправдовує. Але оптимальним співвідношенням військовиків, вважає його командир, було б 50:50, тобто половина контрактників і половина – солдатів строкової служби. Тоді ті, хто проходив строкову військову службу і добре себе зарекомендував, стали б резервом для набору контрактників.

Окрім нормативів, які потрібно виконувати, певно, в кожному роді військ, тут є свої, так би мовити, ексклюзивні: проведення поверхового огляду, надівання наручників. Це й не дивно, адже завдання підрозділу – охорона громадського порядку, конвоювання підсудних, забезпечення проведення судових засідань.

У святкові дні в меню тут обов’язково є щось смачненьке. По секрету солдати зізнаються мені, що в основному витрачають своє грошове забезпечення на солодощі.

Навіть у такі свята солдати патрулюють вулиці міста. Вважають, що армійська школа обов’язково згодиться їм у житті, і не розуміють тих, хто «косить» від армії. Дружать без огляду на вік, освіту чи місце призову. Хтось подумує про контрактну службу в майбутньому, хтось хоче продовжити навчання. А поки що вечорами хлопці беруть у руки ручки і ретельно виводять на чистих аркушах: «Мамо, я дуже сумую за вами...»

Ірина ШАЛКІТЕНЕ