Без хліба - не до обіду

На Прикарпатті стартувала посівна кампанія. Однак сільськогосподарські виробники непокояться. Як обробляти землю за нинішніх кризових обставин Адже й так, відколи в Україні стартувала аграрна реформа, вони працюють у скрутних умовах. А теперішні реалії ще більше ускладнять бізнес просто неба. Тим паче, що в Держбюджеті-2009 передбачено вдвоє менше коштів на підтримку вітчизняного АПК, ніж торік, шість мільярдів гривень проти 12 млрд.

Зокрема відмовлено у фінансуванні восьми виробничих програм, а на решту 14 закладено істотно скорочені суми. Чимало прикарпатських господарів сподівалися, що XIX зїзд Асоціації українських фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) донесе до чільників держави вимоги селянства відновити фінансування галузі до рівня 2008-го.

Тож чи мав цей форум суспільний резонанс Чи вплинуть його рішення позитивно на долю хліборобської нації На ці й інші запитання відповідає голова постійної комісії обласної ради з питань розвитку села й аграрної політики, керівник асоціації фермерських господарств Прикарпаття Микола МИРКЕВИЧ: Форум фермерів був доволі результативним. Свої вимоги делегати донесли передусім до міністра аграрної політики Юрія Мельника, котрий взяв участь у великому зборі. Правда, як визнають самі фермери, керівник МАПу й так розуміє проблеми селян і дбає про їхнє розвязання, як, мабуть, ніхто інший з його попередників. Але зрозуміло що його зусиль замало. Тому зїзд звернувся до Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України з низкою пропозицій, спрямованих на поліпшення ситуації в агросекторі. І мовиться в них не лише про захист вузьковідомчих інтересів. Але про те, що болить усіх хліборобів і фермерів з одноосібниками, й голів великих господарств. Скажімо, акцентовано на необхідності захистити українських споживачів від імпорту недоброякісних харчів через зміцнення митних барєрів. Час врешті припинити те масштабне контрабандне ввезення до України чужоземних городини, мяса, фруктів, що також зводить нанівець працю наших виробників... Миколо Степановичу, форум висловився і за продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення Авжеж. Та ми запропонували парламентові не лише відтермінувати дію тієї заборони до 2012 року, але й прийняти насамперед пакет відповідних законів (зокрема про земельні кадастр та банк), завдяки чому ринок продуктивних земель стартував би в заздалегідь сформованому правовому полі. За підрахунками експертів, з огляду на обстановку в українському політикумі і традиційно низьку спроможність найвищого законодавчого органу виробляти закони, якраз до названого року й були би створені умови для руху товарних земель. Причому і купівля-продаж, і заставні операції з паями й іншою земельною власністю селян у тому разі слугували б передусім для розвитку агропідприємництва. Зрештою, резонанс фермерського форуму передусім у тому, що вже через кілька днів після нього премєр-міністр Юлія Тимошенко скликала нараду з обговорення порушених на зїзді питань за участю й керівників АФЗУ. На зустрічі виробили план заходів для запобігання негативним явищам у сільському господарстві. Адже якщо й агровиробництво зупиниться так само, як уклякли деякі галузі промисловості, тоді буде справжнє лихо. Без багатьох речей можна пережити кризу, але без хліба ні. Чи завдяки тим планам будемо цього року з продовольством Безумовно. Якщо ті накреслення не залишаться тільки на папері, то стануть аграрним проривом. А що тенденція до цього зявилася, засвідчила недавня підтримка у Верховній Раді аграрних законопроектів від уряду. А як же бути з державними програмами підтримки села, якими ще недавно похвалялися на всіх щаблях влади Адже третину з них викреслили з переліку фінансованих статей, видатки на решту врізали. Гадаю, ситуацію відкоригують під час перегляду Держбюджету. Втім, фінансування таких програм, як закладання садів та догляд за ними навіть зросло. Зрештою, ми передбачали, що підтримку вітчизняного АПК з державної скарбниці істотно скоротять. Тому під час обговорення обласного бюджету на 2009-й завдяки позиції начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколи Сухолиткого, заступника голови ОДА Василя Бруса, за сприяння голів ОДА Миколи Палійчука та обласної ради Ігоря Олійника вдалося домогтись, як Галичина вже повідомляла, збільшення фінансування агросектора. Та чи поліпшать ці гроші ситуацію у хліборобській глибинці Звичайно, економічні проблеми зостаються. Щорічна потреба коштів лише для фермерів (а це півтисячі господарств з усіх 770 сільгосппідприємств області) за мінімальними розрахунками сягає 10 млн. грн. Дається взнаки і проблема перевиробництва (буває, що просто нікуди збути продукцію), яка особливо загострилася врожайного 2008-го. Тим часом, якби вирощене господарства реалізували, то фінансово стояли б краще. Однак у нас досі не створено належної системи продажу сільгосппродукції.

Тоді як успішній її реалізації через торговельну мережу перешкоджає засилля контрабандного імпорту. В більшості господарств ще й не мають приміщень для зберігання вирощеного. І ці проблеми потрібно вирішувати як у столиці, так і в регіоні. Мало того, рік у рік результати роботи агропідприємств залежать від сезонного коливання цін на промислову й сільськогосподарську продукцію. Скажімо, істотних збитків зазнають аграрії через різке зростання вартості нафтопродуктів у період посівної чи жнив та значне зниження цін на зерно та городину після збирання врожаю. Такі речі мала б регулювати держава через Мінагропром та інші важелі. З другого боку, самі господарі не вділяють достатньої уваги розвиткові власної ринкової орієнтації, не мають доступу до оперативної інформації про попит, пропозицію та ціни на різних товарних ринках. Нинішній агросектор потребує й запровадження чіткої системи підготовки кадрів.

Адже хлібороби не мають достатніх знань з прогресивних технологій, правознавства, фінансової діяльності, земельних відносин. Дожилися й до того, що в селі вже не знайти кваліфікованого механізатора, комбайнера, слюсаря, токаря чи іншого працівника масових професій. Поряд із обезлюдненням і старінням наша глибинка втрачає й культуру. Однак цей занепад можна зупинити допомогою господарствам, які ще працюють. Причому не лише великим, але й дрібним землекористувачам, як і велить закон про підтримку сільгоспвиробників усіх форм власності. Але й господарі мають не нарікати, а памятати, що держава, регіональні й місцеві органи влади допомагатимуть зі своїх бюджетів лише тим, котрі працюють не покладаючи рук. І тут правило просте спершу зроби, а тоді тобі компенсують затрати. Приміром, торік фермерам, іншим сільгоспвиробникам держава повернула кошти, які вони затратили на закладку садів та догляд за ними. Аграріям, які одержали в банках кредити, компенсовано частину відсоткової ставкиѕ Вірю, що так буде й цього року.

Галичина

6/4/2009 Суспільство Прикарпаття