В Україні можуть подорожчати підробки під відомі бренди. Поштовх до цього дасть законопроект Мінекономрозвитку і торгівлі, що посилює відповідальність за порушення прав у сфері інтелектуальної власності.

Так, за ввезення і виробництво підробок штрафи за кримінальними статтями зростуть до 255тис. грн, а те, що кваліфікується як адмінпорушення,— до 6,8тис. грн. А ще фальсифікат збираються знищувати, а не конфіскувати на користь держави, як зараз.

Експерти кажуть: це не призведе до знищення нелегального ринку— навпаки, підскочать суми хабарів, а значить, і ціни на товар.За словами експертів, найчастіше українці стикаються з підробленими ліками, одягом, аксесуарами (сумки, ремені), взуттям та алкоголем.

«Лідер №1—це ліки. Підробки везуть з Росії, Болгарії, Румунії, Туреччини. За деякими оцінками, їх на ринку ліків— до 30%.Аптеки беруться їх продавати, тому що дуже велика спокуса заробити, підробки у закупівлі в два рази дешевші від оригінальних ліків»,— говорить економіст Олександр Охріменко.

Контрафакт алкоголю і продуктів харчування— тут панує внутрішнє виробництво. «Контрафактний алкоголь в основному виробляють в Україні, причому на тихже заводах, де і легальний, але в нічну зміну. Завод просто клеїть «ліві» акцизні марки. З продуктами харчування ситуація ще гірша: вказується один склад, а на ділі— інший. Але виявлення порушення для виробника нічого не значить— сертифікат не відберуть, виробляти дану продукцію не заборонять»,— каже голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Виняток— імпортні підробки під дорогий алкоголь, в основному коньяки.

На третьому місці— підробки одягу і аксесуарів. Тут останнім часом відбулися зміни— українські підприємці стали менше шити підробок «під Туреччину» і «під Китай». Їм стало вигідно не криючись продавати товар як український— на вітчизняне є попит. Тож імпортний контрафакт масово продовжують везти з Туреччини і Китаю, тільки це вже підробки під європейські бренди. Крім того, з Піднебесної везуть копії брендової електроніки (годинники, телефони).

Деякі магазини торгівлею підробками під брендові речі займаються свідомо, власники інших можуть про це і не знати.

«Все залежить від постачальників. Той, хто працює безпосередньо, той купує те, що треба. Хто працює через посередників, не виключено, що до нього може потрапити контрафактна продукція»,— говорить генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко.

Є компанії, які одночасно торгують офіційною і неофіційною продукцією. «В їхніх магазинах на три брендові речі припадає одна підробка. Але вони ретельно приховують це і стежать за якістю копій. А є ті, які прямо кажуть: продаємо репліки. Приклад— годинники, ціна оригіналів яких може відрізнятися в сотні разів. Підробки не дуже високої якості йдуть в невеликі магазини, оптові ринки, кіоски»,— пояснює голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За словами Дорошенка, часто відрізнити підробки неможливо. Може насторожити ціна, якщо вона значно нижча. Але показником вона може бути не завжди можуть купити товар за викидними цінами на розпродажі в Європі.Ринок збуту фальсифікату, продовжує наш співрозмовник, в Україні просто величезний. І в порівнянні з очікуваними доходами бліднуть будь-які штрафи.

«Банально на митницях зростуть суми хабарів, що в підсумку позначиться на цінах для покупців. Зараз мінімальна ставка хабара— 2%від суми товару. Припустимо, фура коштує $100тис.— дві тисячі заносиш і поїхав. Якщо ввозиться трендова річ— більше 10%не беруть. Багато беруть за пропуск контрафактних ліків, але там і ризик великий. А зі збільшенням штрафів зростуть і хабарі, що позначиться і на роздрібній ціні»,— підсумував Олександр Охріменко.